Про дарування

Лучший реселлер-хостинг



Другий основний розділ
Про дарування

§ 49. Кожний договір, на основі якого одна сторона набуває щось тільки з причини щедрості другої, вже містить в собі певний вид дарування. Проте оскільки іноді безоплатно забезпечується власність щодо певної речі, іноді — тільки тимчасове користування нею, а часто — взагалі тільки певна послуга, то ці різні види щедрості позначаються різними назвами.

§ 50. Договір, відповідно до якого річ або право передаються безоплатно, називається даруванням у вузькому розумінні, без різниці, чи передача відбувається одразу чи пізніше.

§ 51. У разі дарування без дальшої передачі речі обдаровуваний от¬римує тільки право щодо речі, а в разі дарування з передачею — право на річ, а саме право володіння чи власності залежно від того, чи дарунок передає лише володілець, чи законний власник.

§ 52. Сутність дарування не змінюється, якщо воно здійснене з вдячності, або зважаючи на заслуги обдаровуваного, або як особлива винагорода для нього. Єдине, що він не повинен був мати перед тим відповідного права на вимогу.

§ 53. Якщо він вже мав право на вимогу чи тому що воно вже було договорено та обумовлено між сторонами або прописано в законі, то воно перестає бути даруванням. Це вже міна або інше взаємне зобов’язання.

§ 54. Взаємні, попередньо не обумовленні між договірними сторо¬нами дарування розглядаються як безоплатні договори. Проте якщо вони наперед обумовлені таким чином, що дарувальник також має отримати подарунок, то дійсного дарування щодо цілого не виникає, а тільки щодо більшої вартості.

§ 55. Якщо один із заручених, беручи до уваги майбутній шлюб, щось забезпечує або дарує другому або якщо третя особа підтримує їх обох, щоб посприяти одруженню, то виникає договір з двостороннім зобов’язанням, а не справжнє дарування. Інші безумовні весільні подарунки розглядаються як безоплатні договори.

§ 56. Якщо до дарування додається подвійна умова, що обдаровува¬ний повинен пережити дарувальника і що останній не відкличе своєї волі, то воно називається даруванням на випадок смерті; такий договір має всі ознаки легату.

§ 57. Дарування, які не залежать від цієї подвійної умови, належать до дійсних дарувань між живими. Навіть якщо встановлено, що подарунок має бути вручено тільки в день смерті дарувальника, це все ще дарування між живими і розглядається як договір такого виду.

§ 58. Кожен законний власник має право як на випадок смерті, так і між живими подарувати своє майно не лише частково, а і, за умови дотримання законодавчих приписів, повністю. Якщо ж договір про дарування повинен розповсюджуватися також і на те, що дарувальник набуде в майбутньому у спадок або іншим чином, то такі обставини повинні бути в ньому чітко прописані.

§ 59. На основі лише усного, укладеного без дійсної передачі речі, договору дарування між живими обдаровуваний не набуває прав вимоги. Таке право має ґрунтуватися на письмовому документі, щоб виключити підозру в поспішливості чи проти¬правному підбурюванні.

§ 60. Якщо подарунок полягає у відрахуваннях у певні строки, наприклад щомісяця або щороку, то зобов’язання терміново сплачувати такі відрахування не поширюється на спадкоємців дарувальника, як і не виникає права вимагати таких відрахувань у спадкоємців обдаровуваного, якщо тільки про це виразно не обумовлено у відповідному договорі дарування.

§ 61. Якщо хтось навмисно дарує чуже майно або небезпечну річ, наприклад скаженого собаку, і замовчує цю обставину перед обдаровуваним, той відповідає за неґативні наслідки. Хто робить такий подарунок добросовісно, що припускається у разі сумніву, той не несе відповідальності.

§ 62. Хто не приймає очікуване чи дійсно належне йому майно, наприклад хто відмовився від спадщини, той ще не вважається дарувальником. Але хто відмовляється від речі або від права на користь третього, той робить йому такою поступкою подарунок.

§ 63. Оскільки дарування на випадок смерті взагалі можуть бути відкликані за власною волею, то дарування, яке відбулося з однозначним врахуванням реальної хвороби або з причини іншої загрози життю дарувальника, вважається автоматично відкликаним після того, як така небезпека зникла.

§ 64. Письмово укладені договори дарування між живими, як правило, не можна відкликати.

§ 65. Якщо дарувальник через нужду потрапляє в ситуацію, коли він позбавлений потрібного утримання, то він має право вимагати в обдаровуваного щороку чотири відсотки від подарованого капіталу, поки подарована річ або її вартість ще існує, а по¬трібного утримання не вистачає, і за умови, що обдаровуваний сам не перебуває в нужденному становищі.

§ 66. Якщо обдарований грубою невдячністю провиниться перед своїм благодійником, то дарування можна відкликати. Під грубою невдячністю розуміють будь-яку шкоду тілові, честі та майну, якщо вони такі, що проти порушника як проти злочинця в офіційному порядку за карними законами можна проводити слідство.

§ 67. Невдячність перетворює невдячного на недобросовісного володільця і надає спадкоємцям постраждалого право, за умови, що він ще не вибачив невдячність, а з подарунка ще щось залишилося, на скаргу про відкликання, навіть у спадкоємців порушника.

§ 68. Якщо особи, яким дарувальник на час дарування повинен був залишити обов’язкову частку або сплачувати утримання, постраждали через його щедрість, то вони мають право вимагати від обдаровуваного назад стільки, скільки їм наділяє право на обов’язкову частку чи потрібне утримання.

§ 69. Якщо обдаровуваний не має ні подарованої речі, ні її вартості, то з ним обходяться в міру його добросовісного чи недобросовісного володіння.

§ 70. Таке ж право діє щодо вимоги повернення тих подарунків, через які зазнали збитків вже наявні на час дарування кредитори. На кредиторів, чиї вимоги пізніші за дарування, це право поширюється тільки тоді, коли щодо обдаровуваного може бути доведено хитру змову.

§ 71. Через те, що в бездітного батька після укладеного договору дарування народжуються діти, ні йому, ні народженим дітям не надається право відкликати дарування. Проте у крайньому разі він може скористатися наведеною вище правовою вигодою щодо вимоги сплатити чотири відсотки річних від подарованого капіталу як до обдаровуваного, так і до його спадкоємців.

§ 72. Встановлені для договорів дарування принципи діють також для добровільних винагород і для взаємних дарувань.

§ 73. Недозволені і передані для підкупу обдаровуваного подарунки дарувальник не може вимагати назад. Наскільки їх має право конфісковувати держава, визначається відповідними політичними приписами.

Купите сервер и забудьте об ограничениях

Comments:

Залишити відповідь