Про договори відсоткової позики та підряду

Лучший реселлер-хостинг



Восьмий основний розділ
Про договори відсоткової позики та підряду

§ 254. Незважаючи на те, що користування споживчими речами полягає винятково в їхньому використанні і отже само по собі не приносить жодних плодів, то з правом тримати в себе і використовувати чужі гроші та інші речі, які можна визначити за кількістю, розмірами і вагою, часто пов’язані особливі переваги. Тому справедливо, що такі переваги винагороджуються співрозмірними відсотками.

§ 255. Що вже зазначалося про договори міни, а саме що через суттєву помилку, обман або суттєве порушення їх можна оскаржити, це також стосується відсотковиих позик, які належать в будь-якому разі до двосторонньо зобов’язувальних договорів. Відсотки отже можуть бути справедливими і несправедливими, як ціна і заробітна платня.

§ 256. Якщо відсотки передбачені за договором чи законом, але їхній розмір не визначений, то п’ять відсотків, а між офіційно упов-новаженими купцями — шість відсотків на рік є правомірними.

§ 257. Договором можна обумовити шість відсотків річних від будь-кого.

§ 258. Зазвичай відсотки сплачуються при поверненні капіталу, або якщо угоду укладено на багато років і в ній нічого не сказано про строки сплати відсотків, то їх виплачують щорічно. Наперед їх можна стягувати щонайбільше за рік.

§ 259. Якщо при відсотковій позиці хтось підійшов до справи нечесно, приховав справжній зміст договору удаваними діями, надав менше капіталу, ніж було обумовлено для повернення, то щодо цього позичальник може подати протест. Суддя може змусити його повернути лише ту суму, яку він отримав, і не більші відсотки, ніж це визначено в попередніх §.

§ 260. Отже, боргові розписки мають добросовісно, без будь-яких перекручень і таємниць містити все, що було обумовлено між контрагентами і що було надано. Якщо в борговій розписці вказано хоча б одну неправдиву обставину, то всі ті заперечення
позичальника вважаються правдивими, які позичальник не може спростувати іншими доказами.

§ 261. Позики, які приймають неповнолітні і навіть дорослі діти без погодження їхніх батьків, за умови, що оплату буде відстрочено аж до смерті батька, матері або іншого заповідача через висхідну лінію, недозволені, чи то позика, власне, відсоткова чи безвідсоткова, готівкова чи товарна.

§ 262. Позику, що підлягає оплаті лише після смерті батьків, можна законно надавати дітям лише за згоди заповідача через висхід¬ну лінію або з дозволу суду, від якого залежать діти. Справа СУДУ — оцінювати відповідні обставини з приводу їхньої правомірності.

§ 263. Так само, як набувається користування чужими речами чи використання чужих коштів за певні відсотки, можна набувати особисті послуги та роботи за певну грошову оплату й укладати про це договір підряду. Якщо оплата відбувається не грошима, то хоча і виникає двосторонньо зобов’язувальний, проте не названий договір.

§ 264. Права та обов’язки між господарями і прислугою, якщо йдеться про домашнє господарство, розглянуто в Шостому основному розділі Першої частини. Тут ідеться про такі права і обов’язки, які виникають поза відносинами домашнього господарства, щодо обумовлених послуг та робіт і які співрозмірні досягнутій згоді.

§ 265. Щоправда, без визначення роботи і винагороди договір підряду і посередництва не виникає; але як тільки хтось замовляє працю чи роботу, то припускається, що він погоджується на співрозмірну оплату.

§ 266. Отже, як тільки одна сторона згідно з домовленістю викона¬ла частину роботи або передала замовлення, то друга сторона винна їй винагороду, яку в будь-якому випадку визначають спеціалісти. Проте якщо вони вважають, що робота зовсім не відповідає домовленості, то робітникові винагорода не належиться.

§ 267. Незначні недоліки, власне такі, які не заважають використанню результатів праці, робітник повинен виправити і залишатися без винагороди, поки він їх виправляє. Якщо ж замовник при-йняв результат праці, не поскаржившись на очевидні незначні недоліки, то він може утримати тільки відповідну частину ви-нагороди, допоки недоліки не буде усунено.

§ 268. Якщо наймана особа зі своєї вини не виконує обіцянки вчасно, то замовник не зобов’язаний приймати замовлення і наймана особа відшкодовує спричинені збитки. Якщо замовник затримує виплату винагороди, то і він зобов’язаний повністю відшкодувати збитки підрядникові.

§ 269. Також за послуги і роботи, які не завершено, найманій особі належить винагорода, якщо вона була готова виконати справу, але цьому перешкодив замовник або взагалі позбавив на це часу. Якщо поставку затримує замовник, то виконавець замов-лення може подавати скаргу щодо збитків.

§ 270. Як правило, оплату здійснюють після виконаної роботи. Якщо роботу виконують в певні часові відтинки чи її виконують по частинах, або якщо з нею пов’язані витрати, яких робітник не взяв на себе, то він має право вимагати частину винагорди, яка відповідає виконаній послузі.

§ 271. Якщо через простий випадок цілком або частково гине матеріал, підготовлений для виконання роботи, або й сам предмет роботи, то власник матеріалу або предмета роботи несе збитки самостійсно.

§ 272. У разі сумнівів, чи вважати замовлення роботи, наприклад виготовлення сукні, стола і под, договором купівлі-продажу чи найму, підряду, то припускається, що той, хто постачає для цього матеріал, наймає працівника або, що те ж саме, замовляє роботу.

§ 273. Якщо ж, навпаки, майстер постачає матеріал, то припускають договір купівлі-продажу. Такий принцип стосується також витворів мистецтва, наприклад годинників, картин, статуй тощо.

§ 274. Працівники і робітники, яких найняли на визначений час або до завершення певної роботи, не можуть без законної причини ні відмовитися від роботи, ні бути відсторонені, допоки не завершився обумовлений час або не завершено роботу. Якщо роботу перервано, то кожна сторона відповідає за свою вину, але не за випадковість.

§ 275. У всіх випадках, в яких повірений має право передати довірену йому справу третій особі, найманий робітник або майстер на свій ризик можуть довірити свою роботу або послугу третій особі. За цим самим принципом усі права та обов’язки, які ви-никають з угоди найму або підряду, переходять до спадкоємців контрагентів.

§ 276. Якщо це стосується послуг і робіт, для виконання яких винай- мач обрав працівника або майстра з огляду на його особливу майстерність, то зі смертю найманого працівника договір підряду припиняється. Якщо ж помирає замовник, то підрядник може вимагати від його спадкоємців виконання контракту або компенсації.

§ 277. Те, що визначено для найманих працівників, майстрів або робітників, стосується також правників, лікарів і хірургів, маклерів, провізорів та інших осіб, які чітко або за мовчазної згоди обумовили за свої старання заробітну плату, оклад або іншу винагороду.

§ 278. Якщо разом з договором підряду та найму об’єднано ще інші додаткові договори, наприклад якщо управителеві майном довіряють зберігання грошей та інших речей чи іншу особливу справу або якщо він переймає таку справу або доручення, то слід дотримуватися відповідних законних приписів щодо кожної такої справи і належно вести і здавати відповідні рахунки.

Купите сервер и забудьте об ограничениях

Comments:

Залишити відповідь