Про спадкову черговість за законом

Лучший реселлер-хостинг



Шістнадцятий основний розділ
Про спадкову черговість за законом

§ 529. Якщо померлий не склав чинного заповіту, якщо він у своєму заповіті дає розпорядження не про все своє майно або як належиться не згадує осіб, яким він повинен був за законом залишити частину спадку, то існує спадкова черговість за за-коном, повністю або частково.

§ 530. За відсутності чинного заповіту все, що залишив померлий, відходить до його найближчих родичів. Якщо ж існує чинний заповіт, то до них відходить та частина спадку, яка в заповіті ні для кого не призначена.

§531. Якщо в заповіті право на спадщину особи, яка має привілейоване становище згідно із законом, дещо обмежене, то вона може на підставі припису закону звернутися до суду по захист свого права на спадщину, обсяг якої визначається в наступному розділі.

§ 532. Коли йдеться про законну чергу на спадок, то немає різниці, чи найближчі родичі є жителями німецьких корінних володінь, чи вони піддані з іншої частини Австрійської держави, чи вони іноземці, які можуть успадковувати.

§ 533. Найближчими родичами вважаються такі, які є рідними з заповідачем за найближчою лінією.
Родинні лінії визначаються так:
•До першої лінії належать ті, які між собою є сім’єю за-повідача, а саме його діти і їхні нащадки.
•До другої лінії належать батько і матір заповідача ра-зом з тими, хто об’єднується з ним через них, а саме його брати і сестри та їхні нащадки.
•До третьої лінії належать дідусі і бабусі разом з брата-ми і сестрами батьків і їхніми нащадками.
•До четвертої лінії належать прадідусі і прабабусі запо-відача разом з їхніми нащадками.
•До п’ятої лінії належать прапрадідусі і прапрабабусі разом з тими, хто походить від них.
•До шостої лінії належать прапрапрабатьки і ті, хто пі-шов від них.

§ 534. Отже, якщо заповідач має шлюбних дітей, то весь спадок відхо-дить до них, чи вони чоловічої, чи жіночої статі, народжені за життя або і після смерті заповідача. Декілька дітей ділять між собою спадок на рівні частини відповідно до їхньої кількості. Онуки дітей, які ще живуть, і правнуки онуків, які ще живуть, не мають права на спадкову чергу.

§ 535. Якщо батьки ще за свого життя зі щедрості або з особливої сим-патії надали одній дитині якусь суму грошей або інші речі, то ця дитина не повинна звітувати про це своїм братам і сестрам. Тільки тоді, якщо дитина отримала щось наперед як придане чи для облаштування свого власного господарства, то така сама сума ще перед поділом надається кожній іншій дитині.

§ 536. Так само батьки можуть звільнити одну дитину від зарахування заздалегідь отриманих коштів на- весілля, приданого або коштів на облаштування, якщо їхнє майно достатнє для того, щоб інші діти не були позбавлені потрібного виховання і утримання. Далі ні батьки, ні інші родичі не можуть мати претензій щодо такого зарахування.

§ 537. Якщо заповідачева дитина померла і в нього є онуки від цієї ди-тини, то частка, яка б належала цій дитині, одразу ділиться між цими онуками, які залишилися. Якщо з цих онуків один вже помер і залишив правнуків після себе, то так само між прав-нуками ділиться частка померлого онука. Якщо від заповідача ще є віддалені нащадки, то поділ відбувається відповідно, як описано вище.

§ 538. Отже спадок ділиться не лише тоді, коли онуки померлих дітей стикаються зі ще живими дітьми або віддалені нащадки з ближчими нащадками заповідача, а також і тоді, коли спадок треба поділити тільки між онуками різних дітей або між правнуками від різних онуків. Тож онуки кожної дитини, її правнуки, мало їх чи багато, не можуть отримувати ні менше, ні більше, ніж би отримала померла дитина або померлий онук, якби вони залишалися живими.

§ 539. Якщо немає нікого, хто сам походить від заповідача, то спадок надається його родичам у другій лінії, а саме його батькам і їхнім нащадкам. Якщо двоє батьків ще живі, то весь спадок передається їм у рівних частинах. Якщо один з батьків помер, тоді у свої права вступають його діти або нащадки, і між ними ділиться половина, яка належала померлому, відповідно до положень, викладених вище в § 534, 537 і 538 стосовно поділу спадку між дітьми і віддаленими нащадками заповідача.

§ 540. Якщо двоє батьків заповідача померли, то та половина, яка належала батькові, ділиться між його дітьми і їхніми нащадками, а половина, яка належала матері за її життя, — між її дітьми і їхніми нащадками за порядком, визначеним у § 534 і 537. Якщо від цих батьків немає інших дітей, ніж їхні спільні діти або їхні нащадки, то обидві частини розподіляються між ними порівну. Якщо ж крім цих ще є діти, які походять від іншого шлюбу батька або матері або і того, і іншого, то спільні діти батька і матері або їхні нащадки як через лінію батька, так і через лінію матері отримують частку, яка їм належить і є однаковою з часткою зведених братів та сестер.

§ 541. Якщо один з померлих батьків заповідача не залишив ні дітей, ні нащадків, то цілий спадок припадає другому з батьків. Якщо й другий з батьків уже не живе, то весь спадок ділиться між його дітьми і нащадками за вже описаними принципами.

§ 542. Якщо батьки заповідача померли, не залишивши нащадків, то спадок переходить до третьої лінії, а саме до діда і баби запові¬дача і їхніх нащадків. Спадок ділиться тоді на дві рівні частини. Одна частина належить батькам батька та їхнім нащадкам, друга — батькам матері і їхнім нащадкам.

§ 543. Кожна половина ділиться порівну між дідом та бабою кож¬ної сторони, якщо вони двоє ще живуть. Якщо одне з них чи обоє вже померли, то половина, що припадала цій стороні, ділиться між дітьми і нащадками діда чи баби відповідно за тими принципами, за якими має ділитися у вже наведеному вище випадку цілий спадок між дітьми і нащадками батьків заповідача.

§ 544. Якщо і через лінію батька, і через лінію матері померли і дід, і баба і немає нащадків ні дідових, ні бабиних, тоді цілий спадок переходить до діда й баби через іншу лінію, які ще живі, а після їхньої смерті до їхніх дітей і нащадків.

5 545. Після повного зникнення третьої лінії законна черга переходить до четвертої лінії. До цієї лінії належать дідові батьки через лінію тата і їхні нащадки, бабині батьки через лінію тата і їхні нащадки, належать дідові батьки через лінію матері та їхні нащадки, бабині батьки через лінію матері та їхні нащадки.

§ 546. Якщо є родичі з усіх цих чотирьох родин, то спадок ділиться між ними на чотири рівні частини, а кожна частина розподіляється відповідно між членами родин за тими самими прин¬ципами, за якими за законом розподіляється цілий спадок між батьками заповідача і їхніми нащадками.

§ 547. Якщо одна з цих родин вже зникла, то її частка належить не всім трьом родинам, котрі залишилися; якщо зникла родина з батьківської лінії, то до іншої родини через батьківську лінію переходить половина спадку; а якщо зникла родина з материнської лінії, то ця половина переходить до іншої родини через материнську лінію. Якщо ж зникли обидві родини через лінію батька або матері, то цілий спадок переходить до двох родин іншої лінії, а якщо одна з тих родин згасла, то до однієї родини, яка ще залишилася.

§ 548. Якщо з четвертої лінії вже немає живих родичів, то спадок переходить до п’ятої лінії, а саме до прапрадіда та прапрабаби заповідача і їхніх нащадків. До цієї лінії належать дідова і ба-бина родина дідового батька через батьківську лінію, дідова і бабина родина дідової матері через батьківську лінію, дідова і бабина родина бабиного батька через батьківську лінію, дідова і бабина родина бабиної матері через батьківську лінію, дідова і бабина родина дідового батька через материнську лінію, дідова і бабина родина дідової матері через материнську лінію, дідова і бабина родина бабиного батька через материнську лінію, дідова і бабина родина бабиної матері через материнську лінію.

§ 549. Кожна з цих родин має однакове з іншими родинами право на спадок, а якщо з кожної родини є родичі, то спадок ділиться між ними на вісім рівних частин, а кожна частина ділиться між членами тих родин за порядком, який вже описано вище для інших ліній.

§ 550. Якщо одна з цих восьми родин зникає, то те, що належало ді-дові і бабі через батьківську лінію діда або баби, переходить дідовій і бабиній родині через материнську лінію цього діда або баби; а що належало дідові і бабі через материнську лінію діда або баби, переходить дідовій і бабиній родині через бать¬ківську лінію цього діда або баби.

§ 551. Якщо обидві дідові або бабині родини згасли, то частки, які належать батьківській лінії заповідача, залишаються іншим родинам через батьківську лінію, а частки, які належать материнській лінії заповідача, залишаються іншим родинам через материнську лінію. Якщо ж з усіх чотирьох родин через лінію батька або з усіх чотирьох родин через лінію матері немає жодного родича, то цілий спадок отримують родини іншої лінії.

§ 552. Якщо і п’ята лінія вже зникла, то законна черга переходить до шостої лінії, а саме до прапрапрадіда і прапрапрабаби заповідача та їхніх нащадків. До цієї лінії належать шістнадцять родин, а саме родини тих батьків, з яких виникли предки п’ятої лінії. Якщо з кожної цієї родини ще є родичі, то спадок ділиться на шістнадцять рівних частин, а кожна родина розподіляє ці частини між членами своєї родини відповідно до вже описаних принципів.

§ 553. Якщо з окремих з цих родин вже не залишилося родичів, то їхні частки належать тим родинам, які перебувають з ними в найближчому зв’язку за приписами § 547 і 550. Якщо залишилися родичі тільки з окремої родини, то їм належить цілий спадок.

§ 554. Якщо хтось є родичем заповідача більше, ніж за однією лінією, то він користується цим правом на спадок з кожної сторони в належному обсязі як родич з цієї сторони.

§ 555. Спадщина, яка вільно передається у порядку спадкування за законом, обмежується правом родичів цих шести ліній спо¬ріднення. Той, хто є родичем заповідача в сьомій або й більш віддаленій лінії, не набуває права на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

§ 556. В тому разі, коли в наведених шести лініях вже немає родичів заповідача, закон визначає спадкоємцем його чоловіка або дружину. Якщо чоловік або дружина вже не живуть, то зали¬шене майно називають безгосподарною спадщиною, яку стягує скарбниця, або вона стягується на користь тих осіб, які набувають право на відумерлу спадщину відповідно до закону.

§ 557. Крім уже визначеного випадку, живим чоловікові або дружині,
незалежно від того, чи вони мають власне майно, чи ні, належить однакова з кожною дитиною частина спадку на пожиттєве користування. Власність щодо неї залишається в дітей. Якщо немає дітей, то чоловік або дружина отримують необмежену власність на четвертину залишеного спадку. Проте в обох випадках те, що за укладеним шлюбним договором переходить чоловікові або дружині, які залишилися, з майна померлого, зараховується в цю частку.

§ 558. Діти, народжені поза шлюбом, але узаконені пізніше через одруження своїх батьків, користуються однаковими правами з тими, які народились у шлюбі, і стосовно законної черги на спадок їх розглядають як і інших шлюбних дітей, проте за умовами § 135 першої частини.

§ 559. Позашлюбній дитині, чиї права узаконено згідно з приписами закону, належить тільки таке право на батьківську спадщину, яке батько надав їй при леґітимізаЦії і без завдання шкоди іншим дітям.

§ 560. Коли йдеться про матір, то шлюбні і позашлюбні діти мають однакові права на чергу на спадок за законом. Проте матір має право погоджувати це зі своїми позашлюбними дітьми і домовлятися з ними про повну відмову від спадку.

§ 561. Батькам належать однакові права на залишене майно їхніх узаконених дітей, як і дітям права на їхній спадок. Якщо ж діти залишилися позашлюбними, то законна черга на спадок на-лежить тільки матері. Батько, всі дідусі і бабусі та їхні родичі позбавлені цієї черги.

Купите сервер и забудьте об ограничениях

Comments:

Залишити відповідь