Пропагандистський фільм “Звільнення” 1940 р.

 

У вересні 1939 року, коли за Договором про ненапад між Німеччиною і СРСР територія Західної України і Західної Білорусії перейшла до Радянського Союзу, Довженко відправили в Галичину як режисера-документаліста. Протягом двох місяців Довженко з операторами об’їжджає землі західної України для створення фільму, який повинен демонструвати «визвольний похід» Червоної Армії по землям, які вийшли з-під «гніту буржуазної Польщі». Група побувала в Тернополі, Галичі, Станіславі, Коломиї, Косові, Львові, Чернівцях. Режисер, який одночасно був блискучим трибуном, виступав на сходах селян, мітингах, розповідаючи про «щасливе життя Країни Рад». Правда, з одного донесень оперуповноваженого Чекалдікіна можна дізнатися інші настрої Довженка: «Чернівці – чудове місто, культурний, приємний. Будинок, в якому жив митрополит, настільки прекрасний, що подібного йому немає і в Москві. Народу там, в Буковині, жилося набагато краще, ніж у нас. Коли у нас їдеш поїздом, то ніде не зустрінеш радісних облич, ошатного оздоблення. Усюди убогість, бідність, пригніченості (…) А там все барвисто, весело, приємно. (…) Взагалі наші ведуть себе там погано; в Західній Україні нас зустрічали в минулому році дивовижно, а тепер ми довели до того, що там шириться повстанський рух. Гуцулів виселяли з прикордонних районів, робили тисячі ляпсусів. Тепер те ж саме повторюють і в Буковині. Хапають без розбору людей – правих і винуватих ». На початку 1940 року режисер повідомляв через газету «Пролетарська правда», що активна робота над художньо-документальним фільмом «Звільнення» вже почалася. 25 травня 1940 року в іншій газеті повідомлялося, що фільм буде закінчений і зданий дирекції студії 26 травня 1940 року. Але не встиг він змонтувати цей фільм, як уже в червні 1940 року його відправили знімати фільм про торжество трудящих звільненій Бессарабії.
Відгуки на «Звільнення» були позитивні, але їх було дуже мало. Картина вийшла на екрани 25 липня 1940 року на російській і українській мовах. Довженко написав до неї дикторський текст був автором монтажу. 11 вересня 1940 року її демонструють в Львові з нагоди річниці «звільнення». Після цього картина швидко зникає з екранів. 

Хоча той факт, що фільм мав чітке ідеологічне спрямування не викликає сумнівів, по художньо-естетичними якостями він поповнив скарбничку радянського документального кіно.

Режисери: Олександр Довженко, Юлія Солнцева Сценарист: Олександр Довженко Оператори: Юрій Єкельчик, Григорій Александров, Микола Биков, Юрій Тамарскій Художник: Моріц Уманський Звукорежисер: Олександр Бабій Композитор: Борис Лятошинський Кіностудія: Київська кіностудія

ПОДІБНІ ПУБЛІКАЦІЇ

0

Автор публікації

Офлайн 4 місяці

Anatolii Sakhno

10
Коментарі: 0Публікації: 53Реєстрація: 04-08-2018

Comments:

Залишити відповідь